10 березня відзначають День українського гімну - йому виповнюється 160 років від дня першого публічного виконання. Гімн України - один із головних державних символів. Це більше, ніж просто пісня - це символ патріотизму і стійкості країни, який посідає особливе місце в серцях українців і відіграє важливу роль в історії та культурі. Давайте згадаємо про те, як з'явився Гімн України - текст і музика, а також кілька дивовижних фактів з історії, про які ви, можливо, не знали.
Хто написав Гімн України
Гімн України - слова, які сьогодні знають навіть найменші українці - написав 23-річний Павло Чубинський, український етнограф і поет.
Далекого 1862 року, в Києві, у нього на вечірці на вулиці Великій Васильківській, 106, сербські студенти з Київського університету виконали пісню про царя Душана. У ній були слова - "серце б'ється і кров тече за його свободу". Павлу пісня настільки сподобалася, що буквально за півгодини він написав свій текст - "Ще не вмерла Україна", який одразу ж заспівали на сербський мотив. Невдовзі пісня стала популярною серед прогресивних українців, але Павлу тоді слави не принесла - його заслали жити в Архангельську губернію.
У 1862-1863 роках композитор Михайло Вербицький поклав текст Чубинського на музику. Уперше цей твір прозвучав у польському Перемишлі на річниці пам'яті Шевченка - 10 березня 1865 року. Ця дата і стала Днем Державного Гімну України.
День українського гімну - 15 цікавих фактів з історії
Пісня Чубинського пройшла довгий шлях, поки стала національним гімном.
Ось кілька цікавих фактів з історії:
на текст вірша Павла Чубинського спочатку було написано музику для гітари, а пізніше композитор Михайло Вербицький адаптував її для хору;
перший запис "Ще не вмерла Україна" зробили в жовтні 1910 року на фірмі Gramophon у німецькому Кельні за участю відомого українського оперного виконавця Модеста Менцинського;
як Гімн України 1917 року пісню проголосили в Українській Народній Республіці, але після поразки національно-визвольних змагань виконувати заборонили;
1939 року пісню офіційно юридично затвердили як Гімн Карпатської України;
у Союзі "Ще не вмерла Україна" відкинули як гімн УРСР - вона суперечила комуністичній ідеології, замість нього затвердили текст Павла Тичини "Живи, Україно, прекрасна і сильна";
кубанський поет і краєзнавець Іван Варавва включив текст пісні "Ще не вмерла Україна" до збірки "Пісні козаків Кубані", яка вийшла друком 1966-го, а Кубанський козачий хор виконував її як давню козацьку пісню;
у вересні 1989 року гімн "Ще не вмерла Україна" публічно виконав Василь Жданкін - на стадіоні Буковина під час фестивалю "Червона Рута-1989" у Чернівцях;
24 серпня 1991 року Гімн вільного українського народу "Ще не вмерла Україна" перед будівлею українського парламенту виконала тернопільська "Заграва";
5 грудня 1991 року "Ще не вмерла Україна" офіційно пролунала у виконанні відомого хору ім. Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського на засіданні Верховної Ради - воно було присвячене Всеукраїнському референдуму і президентським виборам;
музику Гімну ВРУ затвердила в січні 1992 року, а текст - у березні 2003 року;
тоді ж, у 2003, внесли поправку в перший рядок пісні: старий Гімн України звучав як "Ще не вмерла Україна, і слава, і воля...", а новий Гімн України запропонували виконувати як "Ще не вмерла України і слава, і воля...";
2005 року випустили ювілейну монету в 10 грн, присвячену Гімну України та 140-й річниці з першого виконання;
Гімн України набув неймовірної популярності у 2004-му році під час Помаранчевої революції та у 2013-му - в період Революції Гідності;
2022 року до Дня Незалежності України було поставлено світовий рекорд "Наймасовіше одночасне виконання Гімну України в 50 країнах світу";
оригінальні зразки тексту та музики українського гімну досі зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
